Словник синонімів української мови. 2014.
занапастити — див. занапащати … Український тлумачний словник
занапастити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
загублювати — юю, юєш, недок., розм., рідко, загуби/ти, гублю/, гу/биш; мн. загу/блять; док., перех. 1) Через неуважність втрачати що небудь, забуваючи, залишаючи десь; прот. знаходити. || Ненароком упускати, випускати з рук що небудь. || Переставати бачити,… … Український тлумачний словник
занапащений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до занапастити … Український тлумачний словник
згаяти — зга/ю, зга/єш, док., перех. Витратити марно (час); змарнувати. || Провести, перебути якийсь час де небудь. || рідко. Розтратити, занапастити (талант). || Заповнити чим небудь (час) … Український тлумачний словник
згубити — згублю/, згу/биш; мн. згу/блять; док., перех. 1) Через неуважність загубити або забути що небудь десь; прот. знайти. 2) Втратити, не зберегти щось належне, притаманне кому , чому небудь. || Втратити які небудь фізичні особливості, моральні якості … Український тлумачний словник
знапастити — ащу/, асти/ш, розм., рідко. Те саме, що занапастити … Український тлумачний словник
позводити — джу, диш, док., перех. 1) Звести вниз усіх чи багатьох. 2) Допомогти встати, піднятися; підвести всіх чи багатьох. 3) Спорудити, збудувати все чи багато чого небудь. Позводити палаци. 4) Привести, зібрати з різних місць в одне всіх чи багатьох.… … Український тлумачний словник
спакостити — ощу, остиш, перех., розм. Док. до пакостити. || Зганьбити, скривдити, знівечити. || Занапастити … Український тлумачний словник
струїти — струю/, стру/їш і строї/ти, строю/, стро/їш, док., перех., діал. Отруїти. || перен. Зробити важким, нещасливим чиєсь або своє життя; занапастити … Український тлумачний словник
